Намагання створити дві ліги у нашому чемпіонаті виникло ще минулого року, але є кілька перешкод, які зупиняють і не дають реалізувати заплановане. Давайте спробуємо проаналізувати все, зважити усі «за» і «проти». Першочерговою проблемою є нехватка команд: вважають, що для створення двох ліг потрібно не менше 15 – 16 команд. Цьому факту можна заперечити, оскільки не обов’язковою є їх велика кількість, щоб чемпіонат виглядав повноцінним. З легкістю можна поділити існуючу кількість заявлених футбольних клубів. При чому, у вищій лізі гратимуть команди, які є фаворитами чемпіонату, у нижчій – команди, які займають останні позиції турнірної таблиці тим більше, що вона показує: розрив між лідируючими командами і тими, які застрягли у «хвості» турнірної таблиці, досить великий. З чого можна зробити висновок: командам, які займають останні позиції нереально дотягтися до п’ятірки фаворитів, їх боротьба автоматично стає непотрібною. Коли ж буде дві ліги, то у них з’явиться стимул показати, що вони кращі, серед команд, які є рівними за силами; у них буде бажання боротися за призові місця і здобувати перемоги. Окрім того, по завершенню щорічного чемпіонату, переможці матимуть змогу потрапити у вищу лігу. Футбольним клубам, які займають перші позиції турнірної таблиці з серйозністю та відповідальністю потрібно буде віднестися до кожного матчу, бо уже не буде ігор, на яких можна «халяву поганяти», кожен матч – це буде запекла боротьба за переможні три очка.

Значним плюсом двох ліг є також той факт, що не потрібно буде грати більше 20 ігор за рік аж поки не впадуть сніги. Кількість матчів зменшиться, що дасть змогу ретельніше готуватися до кожного з них, не хвилюватися за перенесену гру (бо її не буде коли зіграти через щільність  футбольного графіку), не потрібно буде проводити по дві гри за вихідні, що досить виснажує команду, перерву між першим та другим колами можна збільшити до трьох – чотирьох тижнів, що дасть змогу достатньо відновити сили і продовжити боротьбу за нагороди, і не потрібно бігати у 30-градусну спеку.

Окрім того, не буде розгромних рахунків, котрі є безглуздими і занижують самооцінку переможених команд. У кожного футбольного клубу буде стимул здобувати чергові перемоги: командам вищої ліги, аби не потрапити до нижчої, і навпаки – команди нижчої ліги, аби потрапити до вищої. По завершенню чемпіонату склади ліг мінятимуться: дві останні команди вищої ліги потрапляють до нижчої, а фаворити нижчої – матимуть змогу боротися з сильнішими. Все це дасть змогу гравцям кожного футбольного клубу проявляти характер, впевненість, професіоналізм, прагнення до гарної гри і перемоги та формування духу колективу.

Яскравим прикладом успішного функціонування є чемпіонати Калинівського, Немирівського та Вінницького районів, які уже не перший рік результативно втілюють існування двох ліг на практиці. І, хоч як неприємно констатувати цей факт, їх чемпіонати та склади їх команд на голову сильніші наших. Тому можна зробити висновок, що створення двох ліг аж ніяк не зашкодить, а навпаки сприяє тому, що команди проявлятимуть свій характер і зроблять наш чемпіонат сильним і не просто любительським, а певною мірою професійним.